Про механічні коробки передач давно все відомо і вивчено. Здавалося б, і про автоматичні коробки передач досить багато інформації. Але з появою на ринку моделей автомобілів з варіатором перед покупцями авто постало велике питання. Виявилося, досить складно вибрати між АКПП та варіатором (CVT). Річ у тому, що коробка-автомат вже звична тема, а варіатор - відносно нова модифікація КПП: вдосконалена, економічна та сучасна. То що краще? Варіатор чи автомат? Яка різниця між варіатором та автоматом? Про це детально поговоримо у цій статті.
АКПП: плюси та мінуси автомата, технічна частина, особливості
Перша подоба сучасної автоматичної коробки з'явилася на початку минулого століття. У 1903 році була зібрана гідромуфта, яка виконувала гідродинамічну передачу та розв'язувала мотор та гвинт корабля. Така гідромуфта досі використовується у кожній АКПП і є її невід'ємною частиною. Вперше автоматична коробка була встановлена в автомобіль американцями в 1940 році. За весь час коробка модифікувалася, але її принцип залишився незмінним - в основі кожної коробки-автомат лежить редуктор і гідротрансформатор (ГДТ). ГДТ виконує роль плавного перемикання передачі. Редуктор шляхом шестерень виконує зчеплення з гідротрансформатором. У результаті виходить цілісна конструкція.
Технічний конструктив автомата
Конструкція автоматичної коробки практично доведена до ідеалу в більшості сучасних моделей автомобіля. Можливо, саме тому 50% продажів світового ринку притаманні АКПП.
Гідротрансформатор передає момент, що крутить, під тиском масла, диски з фрикціонами відповідають за зчеплення, муфти відповідають за перемикання передачі. У конструкцію також включені гідроблок та помпа високого тиску.
Безумовно, технічна частина АКПП дуже складна, кожна деталь виконує важливу функцію. Але найважливішу роль грають перелічені деталі.
Чому ламається АКПП?
Як показує практика, причиною поламання в більшості випадків є сам автовласник, який недбало ставиться до питання технічного обслуговування АКПП, експлуатує авто при дуже високих навантаженнях. Дуже рідко зустрічаються виробничі шлюби, хоча і вони мають місце.
Несвоєчасна заміна олії та заміна розхідників - найпоширеніша причина утворення ламань. Брудна робоча рідина, їзда понад 70 000 км на ньому без заміни призводять до катастрофічних наслідків. Вони торкаються абсолютно всіх життєво важливих деталей коробки.
Олія (ATF) грає ключову роль АКПП. Воно змащує всі деталі та дає тиск, без якого вузол не може працювати. Логічно, що старе, чорне масло негативно впливає на всю коробку, наводячи її в несправність. Звичайно ж, якщо відсутня ТО коробки, то навіть при чистому маслі можуть бути проблеми через природне зношування деталей, які повинні вчасно змінюватися.
Як продовжити життя автомату?
Насамперед завжди орієнтуватися на регламент, що диктується виробником за частотою заміни олії в АКПП. Залежно від моделі коробки, віку автомобіля частота заміни може змінюватись від 30 до 60 тисяч кілометрів пробігу. Це обов'язкова вимога! Щоб коробка побігала довше, рекомендується:
- Разом з маслом міняти фільтр (якщо масло брудне, фільтр буде таким самим);
- Промивати піддон від продуктів зношування;
- Промити олією радіатор, який контролює температуру в системі коробки передач;
- Прочистить магніти.
Пам'ятайте! Немає автоматичних коробок передач, які не потребують обслуговування!
Особливу увагу приділяйте коробці, якщо купуєте автомобіль б/у. Краще відразу перевірити стан олії в майстерні або замінити її.
Переваги АКПП
Ключова відмінність АКПП від варіатора полягає в тому, що коробка-автомат добре вивчена. Вона давно на ринку і знайома всім майстрам та автоаматорам. Отже, щодо необхідності ремонту АКПП великих проблем не з'явиться. Ремонтують коробку автоматичного перемикання автомата кожна автомайстерня. До того ж ремонт найдешевший, тому, що конструкція АКПП простіше, ніж варіатора, та й запчастин на ринку достатньо.
Але є ще не менш важливі плюси автоматичної трансмісії:
- Зручне керування. Водію не потрібно думати, коли перемикнути передачу, автомат все робить сам;
- Економія на олії. Так, для автомата потрібна спеціальна робоча рідина. Але в доступному продажу багато різновидів та їх ціна нижча, ніж вартість олії для варіаторної коробки;
- М'яке перемикання передачі на високій швидкості;
- Дуже рідкісне утворення поламання електронної частини. АКПП взаємодіє з електронним блоком керування, який є мозком вузла. Але на нього припадає лише 20-30% від усього принципу керування автомобілем. Решта – класична механіка;
- При належному догляді за коробкою вона проїде 300 000 - 400 000 тисяч і не вимагатиме капіталу.
Недоліки АКПП
На жаль, навіть така, здавалося б, досконала конструкція має свої значні недоліки в порівнянні з варіаторною трансмісією:
- Нижчий ККД. Автомат не може похвалитися гарним зчепленням із мотором. За це відповідає ГДТ, який працює шляхом тиску олії. Тому частина ККД йде на цей процес;
- Поштовхи під час перемикання. Оскільки передачі є, то за їх перемиканням можуть відчуватися поштовхи;
- Знижена динаміка;
- Більша витрата олії. Для АКПП необхідно до 10 літрів ATF, для варіатора – до 8, для механіки – до 3.
Об'єктивно, недоліки АКПП не такі вже й серйозні на тлі міцності та надійності агрегату. Але для автовласників можуть бути вирішальними на користь вибору варіатора. Поговоримо докладніше про цю модифікацію трансмісії.
Детально про CVT: плюси та мінуси варіатора, як відрізнити варіатор від автомата
Хоча варіатор вважається новою модифікацією коробки передач, її прототип був створений самим Леонардо Да Вінчі, який розробив схожу систему для роботи млина. А ось для автомобілів варіатор почав використовуватися лише у 50-60 роках минулого сторіччя. Вперше він був залучений в автомобілі DAF, а згодом ідею підхопив автовиробник Ford. Сьогодні багато концернів, що випускають автомобілі високого класу, використовують безступінчасту трансмісію.
Конструкція варіатора
Основна відмінність варіатора від автомата полягає в тому, що перший не має швидкостей. За роботу коробки відповідають два шківи, розташовані один навпроти одного, і перетягнуті металевим тросом (саме так візуально можна відрізнити варіатор від автомата).
Саме ремінь імітує перемикання передач залежно від положення. У момент розсування ведучого шківа, трос рухається меншим діаметром, імітуючи 5-6 передачу. Коли шків рухається по більшому діаметру, виконується імітація передачі 1.
Рухи шківів відбувається дуже плавно. І хоч фактично передач немає, передавальні числа повністю відповідають їм, як у АКПП. Це дозволяє варіатору надавати максимальне ККД, що покращує динаміку автомобіля та дозволяє йому плавно брати розгін.
Чому варіатор ламається?
Варіаторна коробка має дуже складну конструкцію та вкрай вимоглива до обслуговування. Його необхідно проводити кожних 50-80 тисяч пробігу, інакше проблем не уникнути. Як показує практика нашої майстерні, саме відсутність ТО призводить до ряду ламань:
- Несвоєчасна заміна олії;
- Забитий гідроблок;
- Проблемы з ременем;
- Збої в електроніці.
Ресурс трансмісії близько 100 – 150 тисяч кілометрів. Навіть при систематичній заміні масла після закінчення цієї прогалини рекомендується замінити ремінь. Це робить варіатор більш примхливою КПП.
Переваги CVT
- Автомобіль з варіатором – ідеальний варіант для водіїв-новачків. Водію не потрібно думати про перемикання передач, немає ривків;
- ККД варіаторної коробки вище на 8-10% порівняно з АКПП. Тому динаміка автомобіля краща, це відчувається відразу з моменту торкання;
- Розгін автомобіля набагато динамічніший - окремий плюс водіям, які віддають перевагу швидкій їзді зі старту;
- Менше споживає палива;
- Менше необхідно олії
- Хороша стійкість авто на високих оборотах.
Варіатор, з погляду його плюсів та відчуттів за кермом, більш сучасний варіант коробки передач. Він надає комфорт під час їзди, робить машину м'якшою в ходу, що неодмінно відчутно "бувалим" автолюбителям.
Недоліки варіаторної коробки
Хоча CVT - найновіша модифікація КПП, вона не користується такою популярністю, як АКПП. І ось чому:
- Дуже складна конструкція. Це робить ремонт варіатора набагато складнішим і дуже дорогим. Крім цього, через невелику популярність автомобілів з варіатором, та й взагалі в Україні, дуже мало майстерень займаються ремонтом цієї коробки. В результаті в автовласника з'являється серйозна проблема у пошуку хороших майстрів, які справді можуть допомогти у питанні ремонту;
- Кожні 100 000 – 150 000 тисяч кілометрів пробігу потрібно міняти ремінь. Це задоволення аж ніяк не з дешевих;
- Переважно варіаторна коробка складається з електроніки, яка нерідко виходить з ладу. Знайти справді проблему нелегко. Знов-таки, через складність у конструкції;
- Масло. Це окрема тема. Олія потрібна спеціальна, безпосередньо під певного автовиробника. Ви будете використовувати інше - поламання не уникнути. Знайти спеціальне масло не так і легко, та й коштує воно дорого.
- Ще один важливий нюанс, який треба зазначити саме тут. Це низка технологічних нюансів у конструкції варіатора. Якщо з'являється поламання, то для її усунення потрібне спеціальне обладнання. Воно дуже дороге. Тому станції технічного обслуговування не прагнуть його закуповувати.
Офіційні автодилери також не завжди погоджуються на ремонт будь-якої деталі коробки, пропонуючи її повністю замінити. Купити в Україні необхідну деталь дуже складно, це велика рідкість.
Перелік недоліків вже відповідає на запитання, чому варіатор гірший за автомат. Ми не можемо однозначно, але точно одне - варіаторна коробка набагато вимогливіша, ніж АКПП.
Тож що краще: варіатор чи автомат?
Ми привели ключові плюси та мінуси кожного виду коробки перемикання передач. Висновки робіть самі.
Ми можемо лише сказати. Якщо ви любите їзду на високій швидкості, подобається відчувати хорошу динаміку свого автомобіля, вичавлюючи з нього по максимуму і хочете спробувати щось нове, то варіатор – гарний варіант.
Автоматична коробка, в порівнянні з варіаторною, більш традиційний вибір. Вона спокійна, невибаглива, має свої нюанси (причому у кожного виробника свої особливості) і не така вимоглива. Але при цьому поступається у показниках динаміки та потребам у маслі та паливі своєму опоненту.
При виборі автомобіля зважте переваги та недоліки, а після вирішуйте, що вам краще - автомат або варіатор.
